Почитать на выходных: рестораторы о локдауне, история «Киндера» и работа синоптика

В нашей традиционной подборке: обзор приложения «Київ Цифровий», как происходит вакцинация в других странах, крафтовое пивоварение в Украине и другие материалы, которые мы рекомендуем к прочтению.

«Планування виживання»: київські ресторатори – про локдаун, доставку та демократичні формати

Понеділок, 25 січня, перші години роботи київських ресторанів після закінчення локдауну. Шеф-кухар Mimosa Brooklyn Pizza Артем Баклицький зустрічає гостей прямо біля входу, одночасно в закладі на Бессарабці святкують три дні народження. Водночас праворуч від входу запускають новий формат, маскот у костюмі чебурека закликає відвідати «Київські піцбуреки» із закритими пирогами, які чомусь називають чебуреками. З іншого боку вулиці Басейної у ТЦ Mandarin Plaza замість Idealist Coffee відкрили нову кав’ярню Coffee in Action. Напроти, на фасаді Бессарабського ринку, звільнили приміщення два інші формати.

Що ще встигло змінитися за січневий локдаун? Піцерія Pie Spot відкрила другий заклад на «Театральній», «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова» запустила шостий заклад формату «БПШ» на Подолі, неподалік почав роботу суші-кіоск Shibuya від власників «Пиріжкової Тітки Клари». На Kyiv Food Market оновили формат кав’ярні та оновлюють бургерну.

Про вихід із локдауну, складний 2020 рік і короткострокові та довгострокові плани «The Village Україна» вирішив поговорити з київськими рестораторами. Читати повністю…

#експертиза додатку «Київ Цифровий», що замінив Kyiv Smart City

З 5 січня 2021 додаток Kyiv Smart City, яким люди користувались зокрема для сплати проїзду в громадському транспорті, перестав працювати. Це стало сюрпризом не лише для киян, але й для команди, яка розробляла застосунок. На зміну старому користувачам запропонували новий офіційний додаток — «Київ Цифровий».
Микола Мельник, продуктовий дизайнер у Uptech, який раніше часто користувався додатком Kyiv Smart City, розповів Telegraf.Design про свої UX-враження від користування новим додатком, описав плюси та мінуси, а також дав декілька порад, як додаток можна покращити. Читати повністю…

«Я був прив’язаний до проекту та компанії». Український девопс — про те, чому віза L1 — не найкращий спосіб переїхати в США, і повернення додому

У Кремнієвій долині Станіслав Підгаєцький разом із дружиною Крістіною працювали понад рік. Він — девопсом в американському офісі великої української аутсорс-компанії, а вона — рекрутеркою у Google. Та у липні 2020-го подружжя повернулося до Києва. Станіслав розповів, як на це рішення вплинули візові обмеження, умови життя у США. А також пояснив нюанси оформлення L1-L2 і чому в українських розробників мало шансів переїхати за візами іншого типу. Читати повністю…

«Один день побічних ефектів не так страшно, як захворіти». Ці люди вже вакцинувалися від COVID-19

До кінця січня Україна має отримати перше постачання вакцин від COVID-19 від COVAХ – це 100–200 тисяч доз. Вакцинація має розпочатися в лютому. Прем’єр-міністр Шмигаль стверджує, що вакцини вистачить усім охочим протягом 2021 року. За його словами, уже є домовленості про понад 30 мільйонів доз.

Водночас лише 40% українців готові вакцинуватися від COVID-19 – показали дані Харківського інституту соціальних досліджень. Найбільше людей турбують побічні ефекти від вакцини, її безпечність і походження.

Ми поговорили з людьми, які добровільно зробили щеплення від коронавірусу в Ізраїлі, США, ОАЕ, Італії, Данії, Естонії. Запитали про самопочуття та побічні ефекти, як влаштовано вакцинацію в країнах, де вони перебувають, і як вона може вплинути на карантинні обмеження й соціальне життя. Читати повністю…

Фестиваль реконструкції: як у Дніпрі створюють культурний центр

З 2014 року у Дніпрі проходить міжнародний фестиваль «Конструкція», яким займається громадська організація «Культура Медіальна». Увесь цей час її засновники влаштовували виставки і концерти на вокзалі, в ботсаду, філармонії, бібліотеці, на фабриці, на острові, в декількох музеях, на теплоході — всього задіяли близько півсотні не найбільш пристосованих для таких цілей локацій. Але цього року в організації нарешті з’явиться постійно діюча резиденція — Dnipro Center for Contemporary Culture (DCCC). Цей центр «Культура Медіальна» буде ділити з іншими місцевими арт-інституціями.

Bird in Flight поговорив з ідеологами проекту — Катею Русецькою, Юлею Овчаренко та Андрієм Палашем — і розповідає, навіщо вони все це придумали, що саме буде в центрі та як зміниться будівля XIX століття. Читати повністю…

Дмитро Щебетюк: «У житті — мільйон чудес»

На другому поверсі львівської ресторації сидить 31-річний світловолосий хлопець. Саме тут він любить писати книжку. Книжку, яка заново дала йому сенс життя.

Цей хлопець — Дмитро Щебетюк. Громадський діяч, який легко розповідає про важливе: права людей з інвалідністю і доступність українських міст. У 21 рік він зазнав серйозної травми хребта, але не склав рук, а сприйняв це як виклик. Своїм прикладом він надихає інших насолоджуватися життям. Дмитро переконаний: можна знайти гарне в буденних речах.

У грудні 2015 року він заснував громадську організацію «Доступно.UA». Завдяки їй Дмитро зумів запустити й інші проєкти, що сприяють доступності міст і повноцінному залученню людей з інвалідністю в суспільне життя. А ще Дмитро мандрував автостопом Україною, Білоруссю і Європою. Так він втілив свою давню і відчув себе ще незалежнішим у пересуванні. Читати повністю…

Кейс «Кіндер-сюрприз»: історія шоколадного яйця

Відоме в усьому світі шоколадне яйце «Кіндер-сюрприз» полюбилось як дітям, так і дорослим. Зроблене за зразком курячого яйця із «жовтком» усередині, що приховує іграшку, «Кіндер-сюрприз» залишив у кожного приємні дитячі спогади.

Компанія «Ферреро» спочатку створила «Кіндер-сюрприз» для дітей, наслідуючи італійську великодню традицію, коли дорослі дарують дітям шоколадне яйце з іграшкою всередині. Однак яскраві фігурки Кіндер полюбились і дорослим — серії іграшок колекціонують по всій планеті.

Ми розповіли історію «Кіндер-сюрпризу», а також зібрали яскраві комунікації та колаборації бренду. Читать полностью…

Скільки заробляє синоптик

Інколи буває, що у прогнозі погоди передається дощ, а його немає. Це може трапитися, якщо відбулися різкі зміни в атмосфері, через локальний уплив, затримку циклону або неможливість деталізувати регіон. Наприклад, був вказаний ширший регіон опадів, Житомирсько-Київська область, а дощило тільки в Житомирській. За неточності у прогнозі погоди синоптик несе відповідальність: за це вираховують відсотки із премії. Але все залежить від ситуації.

Буває так, що ми прогнозуємо дощ, а відсоток опадів виявляється більший або менший, ніж ми прогнозували. Це відбувається через недосконалість комп’ютерних моделей. Кожна модель комп’ютера має різні параметри: одна враховує температуру, вологість, а інша враховує ще й місцеві умови чи сонячну радіацію. Існує приблизно 10 видів таких моделей, тому і прогнози можуть різнитися. Читати повністю…

Богаче Маска и Безоса: история Манса Муса — самого богатого человека, когда-либо жившего на планете

В начале 2021 года за звание самого богатого человека мира борются глава Tesla и SpaceX Илон Маск (состояние равно 176 миллиардам долларов) и основатель Amazon Джефф Безос (182 миллиарда долларов). Но даже сложив свои деньги, они всё ещё будут беднее Манса Мусы — самого богатого человека в истории мира. В 14 веке он был хозяином крупнейших в мире залежей золота и соли, что обеспечило его доход.

Манса Муса 25 лет успешно правил Малийской империей — одним из самых могущественных государств средневековой Западной Африки, превратив её в финансовый и интеллектуальный центр и успешно обвалив экономику стран-конкурентов. Учёные и архитекторы со всего мира считали для себя честью переехать в Мали и работать там. Потомки Мусы не сохранили страну, и та распалась на несколько частей, погрязнув в междоусобицах. Однако легендарного султана до сих пор помнят и чтут в его родном Мали. Читать полностью…

Відроджувати пивоваріння

Крафтове пивоваріння виникло у Сполучених Штатах Америки на початку 1970-х років. Передувала цьому так звана Велика депресія (загальносвітова економічна криза 1929 – 1930 років), що змінила культуру споживання, зробивши масове виготовлення пива більш вигідним. Тоді за стандарт пивоваріння брали світлий лагер – пиво золотавого кольору із солодкуватим присмаком. Великі пивзаводи поступово витісняли малих виробників з ринку, насичуючи його більш дешевою та однотипною продукцією. Та відповідь малих пивоварів не забарилась.

Тож уже з кінця 60-х років паралельно з масовим виробництвом з’являлися й малі приватні броварні, які спеціалізувались на виготовленні авторського пива. Броварі прагнули задовольнити потреби поціновувачів напою, варячи пиво з різними смаками, відмінними від класичного лагеру. Термін «крафт» (від англ. craft – ручна робота. – ред.) відносно малих приватних броварень вперше використали у США в 1984 році.

Сьогодні в Україні є вже десятки броварень, де варять крафтове пиво. У кожної – своя рецептура, масштаби розповсюдження і принципи виробництва. Та всі вони так чи інакше орієнтовані на якість напротивагу кількості. Серед популярних українських марок є й такі, чия продукція продається не лише у пивоварнях, малих магазинах і місцевих рестораціях, а також і в мережевих супермаркетах. Читати повністю…

Если вы уже все прочитали, а выходные еще продолжаются, тогда вам сюда, к нашим предыдущим подборкам. Приятного чтения!

Источник: ain.ua



Самые актуальные новости - в Telegram-канале

Читайте также

Вверх