У видавництва Vivat виходить український переклад книги «Будь лідером: вирішуй, плануй, дій» Стіва Мак-Клатчі. Автор радить, як стати ефективним, змінивши лише одне: спосіб ухвалення рішень. Серед іншого, для цього треба навчитися трьох простих речей: правильно визначати пріоритети, планувати й додержуватися плану, адже ваше життя залежить від того, як саме вам це вдасться. AIN.UA публікує уривок з книги.
Чому варто досягти успіху?
Це правда, що спроби зайнятися завданнями для досягнення успіху, похованими під купою завдань для розв’язання проблем, можуть здаватися неможливими або садистськими. Після довгого дня на роботі більшість людей намагаються проводити час із сім’єю, зіштовхуючись із постійним запитанням, що приготувати на вечерю, перш ніж зайнятися хатньою роботою й оплатити рахунки.
Після цього всього важко уявити, як можна акумулювати енергію, щоб зробити дещо більше, ніж переглянути комедію по телевізору, перш ніж піти до ліжка й поринути в омріяні сім годин відпочинку, а зранку все розпочнеться знову. Тривалі цілі — це остання річ, про яку хочеться думати на межі виснаження й розчарування щоденним життям. Важко думати про виконання завдання для досягнення успіху, витрачаючи всю енергію на завдання для розв’язання проблем. Однак, якщо ви лише те й робите, що запобігаєте болю, то зрештою втратите баланс, а це, своєю чергою, спричинить вигорання.
Подібне вигорання — це серйозна й потенційно дуже серйозна проблема, а надто якщо подумати, що вона може вплинути на здоров’я певних людей, позаяк їм доведеться купувати антидепресанти й ліки від тривожності або ж це може спричинити кризу середнього віку.
Тому люди прагнуть наповнити своє життя новими захопливими заняттями, наприклад уроками скайдайвінгу, купівлею нового спортивного автомобіля або мотоцикла. Вигорання спричинює болючі психологічні й фізіологічні наслідки. Подібний стан виникає в людей, які занадто довго робили одне й те саме щодня, не прогресуючи при цьому. Їхнє життя не ставало ліпшим. Коли люди занадто довго старанно працювали, але не бачать з того жодного результату, у них настає вигорання.
Насправді вони не лише не поліпшують своє життя. Своїм негативним ставленням вони погіршують особисті стосунки. Їхнє здоров’я погіршується через фізичні вияви стресу. Їхнє фінансове становище погіршується, позаяк вони роблять імпульсивні покупки, щоб задовольнити потребу в емоціях і менше працювати, не маючи мотивації й бажання працювати.Отож, як уникнути вигорання, враховуючи все, що вам потрібно зробити, чим потрібно керувати й що потрібно підтримувати? Як віднайти баланс?
Відповідь — наповнити життя досягненнями. Виконання завдань для досягнення та отримання результатів, які вони продукують, не дають вам змоги відчути, наче ви крутите колеса й не задовольняєте нікого (і себе).
Отже, ви тяжко не працюватимете, не створюючи при цьому нічого значущого. Визначайте завдання для досягнення успіху, які забезпечать значні результати в житті, якого ви прагнете, або досягнення вашої мети, яка робить вашу роботу вартою всіх зусиль. Завдання для досягнення успіху дають вам змогу відчути баланс завдяки позитивним результатам, які вони продукують у вашому житті — результати, які ви визначили як свої бажання. Коли ви досягаєте того, чого хочете, то відчуваєте баланс. У вас може виникнути запитання: «Як сумлінна праця для досягнення мети допоможе відновити баланс? Як збільшення обов’язків може зменшити рівень стресу?»
Парадокс балансу
Результати дослідження 2010 року одного науково-дослідного центру свідчать, що 90 % мам і 95 % тат, які працюють, стикаються з конфліктом робота-сім’я. Інше дослідження у 2012 році дало такі самі результати: 88 % працівників сказали, що їм важко поєднувати роботу й особисте життя. 57 % респондентів назвали це завдання «значною проблемою» у своєму житті, а 64 % сказали, що відчувають «фізичне виснаження», повертаючись додому з роботи. Чому ці показники такі високі? І яким стійким може бути стрес у житті працівника?
Нещодавно я консультував одну свою клієнтку, обговорюючи проблеми, які виникають в її компанії. Вона попросила мене не зачіпати тему балансу між роботою й життям, позаяк, на її думку, «такого поняття не існує». Компанія намагалася впоратися з наслідками стресу й вигорання на робочому місці: поганий моральний стан, безініціативність, знижена продуктивність, проблеми з утриманням працівників, прогули, вищі витрати на охорону здоров’я, помилки в роботі, низька якість продукції та низький рівень обслуговування клієнтів.
Роботодавці визнають, що працівники, які перебувають у стані стресу й вигорання і які втратили баланс, впливають на всі перераховані вище речі й тому погіршують не лише рівень свого благополуччя, а й результати роботи компанії. Ставки занадто високі. Отож, чому так важко віднайти баланс між роботою й особистим життям?
Проблема в тому, що роботодавці неспроможні запропонувати баланс у складі пакета привілеїв. Попри зусилля й твердження, одна організація не може запропонувати своїм працівникам більше, ніж інша. Якби вона могла це зробити, то всі хотіли б у ній працювати.
Багато компаній намагаються пропонувати додаткові привілеї, зокрема гнучкий робочий графік, соціальне забезпечення дитини або фінансові послуги, але вони допомагають лише ефективніше керувати життям, проте не можуть задати вам напрямок руху в житті, віднайти рушійну силу або баланс.
Попри те що цю проблему визнають, результати наступних досліджень свідчать: за останні десять років працівники ще більше віддалилися від балансу між роботою та особистим життям. Дедалі частіше з’являються такі повідомлення: «Рекордно високий рівень безробіття», «Якби ми могли вижити в умовах цієї економіки» та «Як виконувати більше роботи, маючи менше ресурсів». Кожен з нас опинявся в ситуації, коли потрібно було цінувати факт, що в нас просто була робота, попри стрес, який ми переживали.
Багатьом людям доводилося брати на себе більше обов’язків і завдань, просто щоб залишатися на своїй посаді. Кожен день перетворювався на перегон з виконання завдань зі списку того, що потрібно зробити і як відповідати вимогам. Але це ніяк не пов’язано з пошуком балансу; це шлях до виживання. Тривале перебування на стадії виживання без прогресу провокує вигорання.
Ідея пошуку балансу між роботою й особистим життям агресивна. Це втілення розбіжності між двома надзвичайно важливими аспектами життя: роботою, яка є тим, що ми повинні робити, та життям, яке є тим, що ми хочемо робити. Ця ідея свідчить про наявність двох протилежних сил, а ми повсякчас повинні робити вибір. Якщо ми вирішуємо приділити час одній з них, витратити на неї свою енергію, інші програють. Через постійну битву між роботою й особистими прагненнями людина весь час перебуває у стані конфлікту. Ба більше, ці твердження передбачають, що особисті й професійні цілі є такими непоєднуваними й взаємовиключними, що досягнення їх усіх неможливе.
Таке враження, що люди вірять у постійний конфлікт між роботою та особистим життям. Це невесела перспектива, адже у вас немає окремого професійного й особистого життя. У вас одне життя. Ця дихотомія спричинює те, що люди говорять, що хочуть сумлінно працювати до 50 років, вийти на пенсію, а решту життя «робити те, що вони хочуть». А чи створює це баланс? Чи розумно буде чекати півжиття, щоб розпочати жити? Чи готові ваша друга половинка й друзі чекати так довго, щоб почати насолоджуватися життям разом з вами?
Старання налагодити щоденний графік також не гарантують балансу. Якщо витрачаєте половину дня в офісі, а половину — вдома, це не гарантує, що ви залишите стрес на робочому місці після завершення робочого дня. Ви не матимете щасливих особистих стосунків лише тому, що проводите певну кількість годин за межами офісу або вимикаєте телефон під час вечері. Баланс не можна виміряти кількісно.
Кількість годин, які люди проводять на роботі протягом тижня, не є хорошим індикатором балансу, який відчувають люди. Часто люди, які дуже багато працюють — від 60 до 100 годин на тиждень на високооплачуваних посадах — стверджують, що люблять свою роботу, а тиск, який вони відчувають, допомагає вдосконалюватися. Щодня вони прагнуть досягати чогось на роботі. Позаяк вони працюють у шаленому темпі, інколи їм потрібен тривалий відпочинок. Дехто їде у відпустку в далекі країни, наприклад на віддалені північні пляжі Канади, де немає стільникового зв’язку й інтернету.
Вони прагнуть максимально від’єднатися від офісу, щоб унеможливити спілкування мобільним телефоном. Вони займаються екстремальними видами спорту або вибирають інші пригоди, щоб забути про тиск на роботі. Мені здається, що ці люди запрацьовуються до напівсмерті протягом тижня, а потім ризикують добити себе на вихідних, але вони не роблять нічого зайвого, а лише прагнуть досягнень. Вони працюють до виснаження, відповідаючи всім вимогам, повсякчас досягаючи цілей, що полягають у щоденному розвитку компанії та перевершенні власних фізичних можливостей у вільний час. Звісно, не кожен, хто так тяжко працює, відданий ідеї.
Багато молодих працівників звільняється, пропрацювавши в компанії п’ять років, і вибирає не такі вимогливі посади, стверджуючи, що така напружена робота шкодить їхньому здоров’ю та особистому життю. У Японії смерть від понаднормової роботи стала таким частим явищем, що для нього вигадали окреме слово: karoshi (згоріти на роботі).
І навпаки, деякі люди, які часто працюють більш унормовано, скаржаться на стрес і депресію, пов’язані з синдромами вигорання й перевантаження. Є безліч статей, написаних для жінок, які перебувають у стресі, і чоловіків, які втратили баланс. Ці статті пропонують розв’язання всіх проблем щодо споживання більшої кількості води, здорової їжі й частішого перебування на сонці для створення балансу між роботою та особистим життям. Хоча всі ці речі й справді можуть поліпшити ваше здоров’я та знизити рівень стресу, вони не позбавлять думки, що ваші досягнення в житті не варті докладених зусиль.
Досягнення успіху — це відповідь на кризу балансу
Єдина людина, яка може створити баланс у вашому житті, — ви самі. Єдиний спосіб досягти цього — спробувати сьогодні зробити своє життя ліпшим, ніж воно було вчора. Для цього потрібно мати мету. Згадайте останній раз, коли відчували, що ваше життя було ліпшим, ніж учора. Можливо, ваші відчуття були пов’язані з тим, що ви закінчили університет, дістали нову пропозицію щодо роботи або ж підвищення, завоювали нового клієнта, здобули нагороду, чудово провели час у відпустці, пробігли марафон, вдало провели захід, зав’язали нові стосунки, використали нову нагоду волонтерства, допомогли дитині здолати важливий етап у житті, розв’язали стару проблему, розглянувши її по-іншому, або ж просто добре повправлялися в залі чи дістали комплімент за добре виконану роботу.
Саме в такі миті ви відчували баланс. Ви працювали заради цілі. Ваша сумлінна праця дала змогу дістати справжні результати й поліпшити ваше життя (і, можливо, чиєсь іще). Ось для чого потрібні цілі. Вони роблять наше життя сьогодні кращим, ніж воно було вчора.
Рух до наших цілей створює баланс і породжує захоплення, що нам потрібно рухатися далі. Він додає впевненості в тому, що ми не марно витратили час, визначили, у якому напрямку рухатися, і зробили щось для цього, а не просто чекали, проживаючи своє життя. Рушійна сила й результати, які забезпечує вдосконалення, надихають нас працювати дедалі більше завтра.
Баланс — це відчуття, що виникає, коли ви задоволені своїм життям і напрямком, у якому ви рухаєтеся.
Це інше розуміння балансу. Воно виникає, коли ви задоволені тим, як витрачаєте час і ресурси. Це баланс між «повинен» і «не повинен», між підтримкою та вдосконаленням, між керуванням та лідерством. Він виникає тоді, коли ви маєте цілі в житті й досягаєте їх, удосконалюючи своє життя, а не докладаючи всіх зусиль заради тупцювання на місці. Коли ви вибираєтеся з глухого кута й рухаєтеся до цілі, то починаєте захоплюватися вдосконаленням. Ви заспокоюєтеся, коли розумієте, що зробили дещо важливе.
Баланс і задоволення від досягнення цілей та вдосконалення є унікальними для кожної людини. Певна річ може покращити ваше життя, але це не означає, що інша людина також хоче її досягти. Хтось прагне придбати більший будинок, а хтось, навпаки, менший. Річ не завжди в чомусь більшому й кращому, річ у русі, у розвитку життя в бажаному напрямку й у приємних відчуттях захоплення та веселощів. Коли хтось каже вам: «У мене є мета», — він/вона має на увазі таке: «Це досягнення зробить моє життя кращим».
Можливості для вдосконалення, винахідливості, нової пригоди й особистого та професійного зростання є завжди. Найкращий спосіб боротьби з вигоранням і стресом та досягнення відчуття, що у вашому житті є баланс між тим, що ви повинні зробити, та тим, що наповнює ваше життя змістом, — у повсякчасному пошуку джерел удосконалення в певних сферах вашого життя.
Це важливо, тому що життя завжди буде наповнене обов’язками й переживаннями. Насправді з віком їх кількість лише зростатиме. Поміркуйте про всі аспекти життя, які з часом лише погіршуються. Якщо певний процес занепадає, а ви нічого не робите для того, щоб відновити його, зрештою він зникне.
Під час старіння підтримувати здоров’я на належному рівні буває досить складно. Якщо розглянути цей факт з погляду науки, то ви старітимете, і ваше здоров’я погіршуватиметься щороку. Результати досліджень свідчать, що після 50 років люди починають витрачати значно більше часу й грошей на охорону здоров’я. Якщо ви не займаєтеся активно спортом і не підтримуєте фізичне та моральне здоров’я, з кожним роком почуватиметеся дедалі гірше.
Підтримання зовнішнього вигляду з часом також забирає дедалі більше часу. Щороку американці витрачають приблизно 33 мільярди доларів на продукти, призначені для запобігання старінню, та 10 мільярдів доларів на косметичну хірургію. Слабоумство й інші проблеми зі здоров’ям у похилому віці пов’язують із 22% випадків госпіталізації та щорічними витратами в розмірі 11 мільярдів доларів на Medicare2. Ви можете сповільнити процес старіння, підтримувати й навіть поліпшити свій зовнішній вигляд та здоров’я, докладаючи зусиль, але ви не зупините його.
Звісно, річ не лише у здоров’ї. Якщо ви щороку не переїжджатимете в новий будинок, то ваше житло також припадатиме пилом, а це означає, що згодом йому знадобиться підтримання і ремонт. Природні катаклізми, як-от урагани, повені, посухи, торнадо, землетруси тощо, завдаватимуть шкоди, яка спричинятиме потребу в ремонтуванні, відбудовуванні та переселенні. Не зазираючи в книжку з історії, кожен згадає економічні й природні катаклізми, які змушували людей долати певні труднощі з року в рік.
З плином часу наші стосунки також можуть стати складнішими. Їх буде важче підтримувати, позаяк люди змінюють місце проживання, мають багато справ і дедалі більше обов’язків у житті.
Подібне часто трапляється в бізнесі й у кар’єрі. Уявіть, що ви зовсім не розвиваєтеся професійно. Якщо ви не вдосконалюватимете свої навички, а ваші конкуренти рухатимуться вперед і розвиватимуть нові способи обслуговування, використовуватимуть нові технології, відкриватимуть нові ринки тощо, ваші клієнти підуть до них, а ваш бізнес і кар’єра занепадатимуть та врешті будуть знищені. Не можна залишатися незмінними; ви повинні вдосконалюватися та йти в ногу з часом, бо станете непридатними та вичерпаєте себе.
Правда в тому, що багато речей у нашому житті руйнуються з часом. Проблеми бодай в одній із цих сфер можуть змусити вас тупцювати на місці. Обмірковування всіх цих речей одночасно може бути складним завданням!
Не докладаючи постійних зусиль заради досягнення мети й розвитку, ви витрачатимете багато часу й сил на підтримання та спроби залишитися на місці, не втрачаючи рівноваги. Якщо ми повсякчас не працюватимемо над поліпшенням певної сфери життя, то зосереджуватимемося на тих сферах, які з часом природно погіршуватимуться. Це може спровокувати стрес, вигорання, почуття образи, жаль або депресію — не клінічну депресію, але безнадійне відчуття, що вчора було ліпшим, ніж сьогодні. У певні періоди життя в кожного з нас виникало подібне відчуття. Воно з’являється, коли ми надто довго рухаємося колом і в нас зароджується думка, що ми нічого не досягнемо в житті. Вона виникає з відчуття, що за наші зусилля ми дістаємо незначну винагороду.
Чи можемо ми бути по-справжньому щасливі, якщо не сподіваємося, що майбутнє буде ліпшим за сьогоднішній день? Ваше життя не повинно бути жахливим, щоб ви могли мріяти про ліпше майбутнє. Ви можете жити чудовим і щасливим життям, працюючи, проводячи час із сім’єю та друзями, а також живучи в достатку та маючи неабиякий рівень впливу. Але якщо вас переслідуватиме думка, що це все, на що ви здатні, що це найкраще, що може бути у вашому житті, завтра буде гіршим і післязавтра також буде гіршим тощо — ви будете жалюгідними! Особисто я не розумію, як ви можете бути щасливими сьогодні, якщо так уявляєте своє майбутнє.
Щастя — це особисте благополуччя. Чи воно також впливає на результати бізнес-діяльності? За статистикою, роботодавці втрачають 44 мільярди доларів через депресію, яка спричинює низький рівень продуктивності. Через це депресія є найдорожчою хворобою, з якою зіштовхуються компанії. Щасливіші працівники мають вищий рівень прибутку, продуктивності, бажання залишитися в компанії та задоволення клієнтів.
Ось чому баланс, задоволення і щастя мають тривалий вплив не лише на окрему людину, а й на всю компанію. Але як цього досягти? Ви не можете просто сумлінніше працювати, щоб припинити ходити колом. Ви повинні змінити напрямок руху і вдатися до чогось іншого.
Цілі — це перепустка на вихід із депресії. Вони до- помагають одужати після втрат і занепаду в житті, щоб ми припинили рухатися колом. Вони допомагають позбутися відчуття, що ви старанно працювали, але нічого не досягли. Коли ви працюєте заради досягнення, то завершуєте день з відчуттям того, що прогресуєте й рухаєтеся вперед. Ваша рушійна сила допомагає вам відчувати баланс і заряд енергії. Вам здається, що нинішній день був ліпший за вчорашній, що ви стали кращими, ніж були вчора. Це дає надію на майбутнє. Завдяки цьому ми можемо спокійно спати вночі, тому що знаємо, що завдяки тяжкій праці вдосконалюємо своє життя. Це схоже на баланс. Для мене це схоже на задоволення та щастя.
Источник: ain.ua
Самые актуальные новости - в 
