Як обрати свої цілі — уривок з книги «Просто космос. Практикум із Agile-життя, сповненого сенсу й енергії»

У видавництві «Фабула» виходить український переклад книги Катерини Ленгольд «Просто космос. Практикум із Agile-життя, сповненого сенсу й енергії». 

У книжці автор зібрала практичні поради, що стосуються постановки цілей, боротьби з прокрастинацією, формування корисних звичок, організації сну, відпочинку, харчування й дотримання емоційної гігієни. AIN.UA публікує уривок із другого розділу під назвою «Цілі та спринт».

Отже, довгострокові цілі не працюють, тому розписувати плани на далеке майбутнє не варто. Ви майже гарантовано не вгадаєте з масштабом і напрямом. У результаті ви або розчаруєтеся в собі, не досягнувши запланованих висот, або створите штучну стелю для зростання, поставивши планку занизько.

Чи означає це, що потрібно просто плисти за течією і чекати, до якого берега тебе приб’є? Звісно, ні. Рухатися вперед без компаса — не найкраща ідея. Велика ймовірність, що ви блукатимете по колу.

Що ж робити? Мій підхід — застосувати методологію Agile до особистих цілей. Для мене життя — це серія експериментів. Замість розроблення глобального плану на двадцять років наперед я ставлю невеликі цілі на дев’ятитижневі спринти.

Життя як серія експериментів

На відміну від «мрії» і «призначення», такі цілі на спринти є конкретними і зрозумілими. До них не страшно підступитися. Кожну ціль я розбиваю на етапи, щоб відстежувати прогрес. Наприкінці кожного дев’ятитижневого експерименту, проаналізувавши набутий досвід, я вирішую, чи варто мені рухатися далі, чи змінити вектор розвитку. 

Такий цикл зворотного зв’язку — гарантія, що я не витрачу свої найкращі роки на гонитву за мрією, яка насправді мені абсолютно не підходить.

Ось який вигляд це має на практиці. Припустімо, ви мрієте стати успішним технологічним підприємцем. Це величезна й вельми розмита мета, і якщо ви ніколи не керували бізнесом, то, певно, невиразно уявляєте, що це взагалі означає з погляду повсякденних завдань і необхідних навичок. Як експеримент на найближчий дев’ятитижневий спринт можете поставити собі таку ціль.

Уже за дев’ять тижнів ви матимете більш предметне розуміння того, що таке стартапи і з чим їх їдять. Цілком імовірно, що ви розчаруєтеся, усвідомивши, що в підприємництві надто багато ризиків, що воно не для вас. Або, навпаки, нові знання надихнуть вас продовжити, і в наступному спринті ви спробуєте сформулювати ідею власного стартапу. Можливо, ви зважитеся виступити на першій пітч-сесії перед інвесторами, знайдете однодумців для своєї команди.

Переконайтеся, що ви гранично чітко сформулювали цілі. вони мають бути гранично конкретними та легко вимірними. 

Наприклад: «Скласти список 100+ підприємців, які нещодавно залучили венчурне фінансування», а не «Пошукати контакти успішних бізнесменів».

Візьміть хороший щоденник, із яким приємно і зручно працювати, зафіксуйте плани в «твердій формі». Поставте дату і підпис. Пишіть ручкою, а не олівцем. Це важливо. Такий простий ритуал дає сигнал мозку, що назад дороги немає. Підписавшись під своїми планами, ви зробите їх більш реальними.

Численні дослідження показують: що конкретніше ви сформулюєте свої плани, то вищою є ймовірність їхнього здійснення

В одному з досліджень двом групам учасників як мету запропонували привести себе у форму. Перша група просто усно підтвердила своє бажання брати участь в експерименті. Друга група мала скласти й записати план реалізації мети:

«Я займатимуся спортом по 20 хвилин щовівторка і щочетверга о 19:00 в тренажерному залі біля дому». Зрештою, учасники другої групи в два-три рази частіше з’являлися на тренуваннях.

Чітко поставлена мета — половина успіху. Не економте час на такій важливій справі.

Як обрати свої цілі

Є таке змагання для велогонщиків — The Race Across America — 3 тисячі миль (майже 5000 кілометрів) велосипедом. Кілька днів без сну та відпочинку. Незмінним чемпіоном цих перегонів багато років був Юре Робік. І він не просто перемагав: зазвичай він приходив до фінішу на пів дня (!) раніше за срібного призера.

Секрет його успіху крився в серйозній душевній недузі. Якщо простіше, хлопець був несповна розуму. Під час перегонів йому ввижалися монстри, які переслідували його по п’ятах.

Нерідко надможливості супроводжуються серйозними побічними ефектами. Багато геніїв, з якими я знайома, так само як автомобілі «Формули-1», ставлять рекорди на трасі, але абсолютно непридатні для повсякденного життя.

Щодня ми спостерігаємо сцени «красивого життя» у пресі, ТВ і соцмережах: відфотошоплений образ багатих і успішних, ідеальних людей із прекрасним життям. За цією картинкою може стояти мільйон проблем, але їх не можна побачити неозброєним оком.

Відтак немає нічого дивного, що ми починаємо шукати способу відповідати образу з глянцю. Нам хочеться довести собі й оточуючим, що ми теж чогось варті і взагалі не «тварі тремтячі, а право маємо».

Проблема в тому, що в гонитві за ілюзією, за інсценованим щастям можна розтратити всю енергію, прийти до фінішу першим, але… виявитися переможеним.

Прагнучи до однієї мети, ми неминуче жертвуємо іншою. Тому так важливо навчитися відрізняти свої цілі від чужих, нав’язаних зовнішнім середовищем.

У мене є кілька знайомих, які припустилися в цьому помилки. Вони віддавалися кар’єрі на 110%, сп’янілі від прагнення до «статусу» і «красивого життя». Відмовляли собі у відпочинку, руйнували стосунки з сім’єю та друзями, аби тільки зрозуміти, що зароблені мільйони та «бентлі» не приносять радості, коли в душі безлад, робота не надихає, тобі нема з ким ані посміятися, ані поплакати.

Переваги коротких спринтів у тому, що ціна помилки невелика. У найгіршому разі ви витратите один-два місяці на те, щоб зрозуміти, що це не ваше. 

Кожен такий експеримент — привід відкалібрувати компас цінностей, щоб наблизитися до того, що для вас по-справжньому має значення.

Обираючи цілі для спринту, я завжди ставлю собі запитання: «Чому це для мене важливо?» і намагаюся відповісти на нього (письмово!) з граничною чесністю.

Це не завжди просто, і на цей випадок я маю корисний прийом. Ця проста, але дуже дієва техніка допомагає дивитися в корінь будь-якої проблеми. Потрібно запитати себе «чому» п’ять разів поспіль. Цей підхід до пошуку суті розробили і запровадили в Toyota Motor Corporation у 1950-ті роки. Ось який це має вигляд, якщо застосувати метод для особистих цілей.

Не завжди причина, яка штовхає нас до певної мети, лежить на поверхні, і щоб розібратися, що ж насправді криється за відповіддю на перше «чому», доводиться покопатися в собі.

Із мого прикладу видно, що істинна причина, чому мені хочеться випустити додаток, полягає не в збільшенні кількості користувачів, а в тому, що мені подобається «заряджатися» від відчуття, що я приношу користь.

До речі, відповідь на фінальне «чому» не раз наводила мене на думки про більш ефективні способи задоволення реальної потреби, яка спочатку ховалася за низкою надуманих виправдань.

Источник: ain.ua

Читайте также

Вверх