Well-being проти емоційного вигорання на роботі

Олександр Чагаєв, співробітник компанії NaukRoom, що займається корпоративним навчанням здоровому способу життя, підготував колонку для AIN.UA про те, як зменшити кількість стресу та запобігти емоційному вигоранню на роботі.

Емоційне вигорання

Особливо стресовим середовищем є робота. Багато відповідальності, замало можливостей, постійні дедлайни та недосипання впевнено призведуть до вигорання. Ми схильні сприймати вигорання, як індивідуальну проблему, яку можна вирішити, навчившись говорити «ні», йогою чи  здоровими сніданками зі сторінки улюбленого фудблогера.

Але такі індивідуальні практики, часто є лише подорожником — вони не розв’язують проблему системно. Тому із вигоранням, що тепер офіційно визнане ВООЗ, як викликане роботою явище, повинна боротися саме компанія та її лідери.

Термін «вигорання» був введений у 1970-х роках американським психологом Гербертом Фройденбергером. Він використовував його для опису наслідків сильного стресу у професіях, що допомагають іншим. Прикладом таких професій є лікарі та медсестри, які жертвують собою заради інших, і часто «вигорають» — стають виснаженими, млявими та нездатними впоратися зі своїми завданнями.

Це частково пов’язано із порушенням регуляції осі «мозок-наднирники», завдяки якій і реалізується стресова реакція. Сам по собі стрес не є чимось поганим, за допомогою цієї відточеної природою реакції ми можемо адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні зміни (хвороби, голод, холод тощо). Проблеми з’являються тоді коли подразників (стресорів) стає надмірно багато й організм фактично не виходить із хронічного стресу.

Стресорами ж можуть слугувати психологічні та соціальні проблеми, що активують ту ж систему, що й втеча від хижого звіра чи тривалий голод. В такому стані робота наднирників порушується і в кров потрапляють величезні дози «гомону стресу» – кортизолу, що змінює нашу поведінку, обмін речовин і навіть мислення.

Зараз термін «вигорання» використовується не лише для професій, де поширена самопожертва. Вигорання може зачепити кого завгодно: офісних працівників, знаменитостей, або ж домогосподарів/ок. Вигорають передусім там, де поєднуються цінності, неможливість досягати бажаних цілей, сумлінність та значні зусилля.

Важливо відрізняти вигорання від звичайної втоми. Виснаження – це нормальна реакція на стрес, і не є обов’язковою ознакою захворювання. При вигоранні людина перебуває у стані хронічного стресу, внутрішні ресурси закінчуються і звичайного відпочинку на вихідних стає недостатньо.

Симптоми вигорання

Існує три основні групи симптомів вигорання:

Виснаження: люди почуваються втомленими та емоційно виснаженими, їм не вистачає енергії дати собі раду і слідкувати за своїм здоров’ям. Фізичні симптоми включають шлунково-кишкові проблеми та хронічний біль;

Відчуження від діяльності, що пов’язана з роботою: люди з вигоранням, розчаровуються у своїй роботі. Вони можуть почати цинічно ставитися до власної праці та колег;

Зниження продуктивності: вигорання впливає на повсякденні активності на роботі та вдома. Такі люди негативно ставляться до своїх завдань, їм важко зосередитись, вони безініціативні та мають проблеми поза роботою.

Якщо кількість стресорів на роботі не зменшується і людина не пристосовуються до робочої рутини – симптоми вигорання прогресують.

Herbert Freudenberger та Gail North виділяють цілих 12 стадій вигорання, крізь які може пройти працівник:

  • Надмірні амбіції
  • Змушування себе працювати більше
  • Ігнорування власних потреб
  • Зміщення конфлікту
  • Відсутність часу для активностей непов’язаних із роботою
  • Заперечення та звинувачення інших
  • Уникання соціальних контактів
  • Поведінкові зміни
  • Деперсоналізація
  • Внутрішня порожнеча та тривожність
  • Депресія
  • Ментальний та фізичний колапс

Цілком очікувано, що постійний стрес та незадоволеність потреб можуть розхитати і без того надірвану психіку та призвести до чисто медичних ментальних проблем – таких, як депресія чи тривожний розлад.

В цих випадках, хворобливий стан зберігається щонайменше 2 тижні та звичайний вихідний чи навіть відпустка не розв’язує проблеми.

Тут необхідна допомога спеціаліста, медикаментозне лікування та тривала реабілітація. А це вже дуже серйозно. За даними ВООЗ, саме ці хвороби є основними причинами втрати працездатності у світі. Депресія щорічно вражає близько 300 мільйонів людей, з яких приблизно 15% чинять самогубство.

Втрати від вигорання співробітників

Вражає також фінансова складова цієї проблеми. ВООЗ оприлюднила звіт, згідно з яким втрата людських ресурсів на робочих місцях приносить збитків на $1 трильйон щорічно. Якщо ці статистичні дані недостатньо страшні, враховуйте ще той факт, що компанії, які не мають систем підтримки добробуту своїх працівників, мають більший плин кадрів, нижчу продуктивність та вищі витрати на охорону здоров’я (за даними Американської психологічної асоціації – APA).

У фірмах, де культивується інтенсивний підхід, що виснажує персонал, витрати на охорону здоров’я більші на 50%, ніж в інших організаціях. За оцінками експертів, стрес на робочих місцях коштує економіці США понад $500 мільярдів.

Додатково щороку 550 мільйонів робочих днів втрачаються через стрес, викликаний професійною діяльністю. В іншому дослідженні APA стверджується, що працівники, які вигоріли у 2,6 рази частіше шукають іншу роботу, а 63% частіше йдуть у відпусту у зв’язку із хворобою.

Запобігати вигоранню

Очевидно, що це справжня проблема, особливо в контексті світової пандемії COVID-19. Вигорання постало могутнім викликом 21 ст. без чіткого та швидкого вирішення. І поки світові лідери вирішують, як подолати вигорання, давайте розберемося з тим, як цей стан можна попередити.

Експертка з питань вигорання, соціальна психологиня, професорка з Університету Каліфорнії (Берклі), Крістіна Маслах, вважає, що ми атакуємо проблему вигорання з неправильного кута. Маслах турбує нова Міжнародна класифікація хвороб ВООЗ – МКХ11.

«Класифікація вигорання як захворювання була спробою ВООЗ дати визначення того, що не так з людьми, замість того, щоб зрозуміти що не так із компаніями», – пояснює вона.

Спільно з компанією Gallup вона здійснила опитування 7500 штатних працівників та визначила п’ять основних причин вигорання:

  • Нечесне відношення на роботі;
  • Необмежене навантаження;
  • Відсутність чітких робочих ролей;
  • Відсутність спілкування та підтримки з боку менеджера;
  • Беззмістовний пресинг часом.

Вище наведений список наочно демонструє, що першопричини вигорання насправді не пов’язані з особистістю і що їх можна запобігти. Важливо лиш, щоб лідери організації усвідомили, що відповідальність за вигорання лежить не на працівниках, а на них самих.

Роботодавці можуть і повинні турбуватися про ментальний добробут своїх працівників. Чимало програм щодо зміцнення здоров’я на робочому місці виявилися успішними, особливо якщо вони стосуються усіх його складових (фізичне та психічне благополуччя). Компанія може донести інформацію про психічне здоров’я до усіх працівників різними шляхами та сприяти постійній оцінці ними власного ментального стану.

Конкретніше компанія може:

  • Надати можливість участі у спеціальних програмах, тренінгах чи консультаціях;
  • Поширювати серед працівників матеріали (брошури, листівки та відео) про ознаки та симптоми погіршення психічного здоров’я та можливості лікування;
  • Проводити воркшопи присвячені методам управління депресією та стресом. Це може бути медитація, йога, або дихальні вправи;
  • Створювати спеціальні тихі приміщення для відпочинку та психологічного розвантаження;
  • Провести для керівників тренінги, що допоможуть їм розпізнавати вигорання та депресію у членів команди та заохочувати їх звертатися за допомогою до спеціалістів з психічного здоров’я;
  • Дати працівникам можливість приймати рішення, які впливають на стрес на роботі;
  • Впроваджувати безкоштовний клінічний скринінг депресії у фахівців;Запропонувати медичне страхування щодо лікування ментальних розладів.

Досвід міжнародних компаній

Чимало світових компаній-лідерів вже використовують подібні практики:

Prudential Financial

  • Відстежує як керівники впливають на добробут працівників;
  • Проводить постійні анонімні опитування, щоб дізнатись про ставлення до менеджерів, вищих керівників та компанії в цілому;
  • Нормалізує обговорення психічного здоров’я, пропонуючи вищому керівництву ділитися особистими історіями у відеозвітах.

Google

  • Створює офіси-екосистеми, де можна поєднувати роботу з активним відпочинком та соціалізацією;
  • Дає для своїх працівників додаткові вихідні.

Dream Sports

  • Щочетверга влаштовує «День без нарад» із довшою обідньою перервою;
  • Під час карантину компанія організувала доставку смачних  та здорових страв до домівок своїх працівників, щоб підняти настрій.

Beehive PR

  • Облаштувала в офісах спеціальні кімнати без зв’язку, де можна перевести дух від цифрового перенасичення;
  • Поєднує можливості професійного та особистісного зростання через постановку цілей, тренінги та програми із ментального здоров’я.

Tripler Army Medical Center

  • Проводять навчання стійкості для зменшення вигорання та підвищення рівня емпатії та співчуття до співробітників, які виконують функції доглядачів. Навчальні заняття поєднують лекції, рольові ігри, йогу та медитацію.

Certified Angus Beef

  • Надає можливість безкоштовно проконсультуватися з клінічним психологом в офісі. Працівники не повинні брати відпустку для доступу до цих послуг;
  • Проводить навчальні тренінги, щоб зменшити стигму щодо психічного здоров’я;
  • Пропонує щоквартальні курси управління стресом.

Houston Texans

  • Забезпечує комплексне фізичне, психічне та поведінкове медичне страхування, включаючи цілодобовий доступ до цих послу (програма Employee assistance program — EAP);
  • Розширює доступ до програми для всіх, хто проживає разом із працівником.

А що ж в Україні?

Національний бізнес здійснив квантовий стрибок за останній десяток років. В українських компаніях працюють так само інтенсивно, як і будь-де у світі, а часто навіть більше.

Але через низку факторів життя середньостатистичного українського працівника сповнене додаткових стресів, що підкидають дровенят в піч вигорання. Це впливає на атмосферу в колективі, якість роботи, економічні показники та власне успіх. Постає питання «Як діяти?»

На жаль за тенденціями піклування про ментальне здоров’я ми явно не встигаємо. Частково виною цьому табуйованість теми психічного здоров’я в суспільстві, але ж замовчування ніяк не вирішує проблеми.

Зараз організації мають шанс виправити подібний стан речей. Вигоранню можна запобігти. Це вимагає належної організаційної гігієни, визначеності та відповідної турботи про ментальне та фізичне здоров’я працівників. І тут без допомоги спеціалістів не обійтися.

Найефективніші формати активностей

Спиратися на міжнародний досвід звісно добре, однак багато концепцій і форматів треба адаптувати під українські реалії. З нашого досвіду найбільш ефективно себе показали такі формати активностей:

Корпоративні лекції про ЗСЖ. Лекції з елементами інтерактиву від науковців і лікарів в невимушеному форматі в офісі компанії. Найкраще підходить для запуску корпоративної програми, щоб ознайомити працівників з ключовими поняттями ментального здоров’я

Майстер-клас по стійкості до стресу. Симбіоз лекції та майстер-класу де проводяться «експерименти» над співробітниками, визначаються їх способи реагування на стрес і розбираються інструменти для контролю над стресом.

Майстер-клас по усвідомленості (mindfulness). Лекція з майстер-клас, мета якої — збільшення усвідомленості співробітників т їх присутності в робочих процесах. Особливо ефективно проходить при використанні енцефалографа для візуалізації мозкової активності під час медитації. Цей захід краще не навантажувати релігійним контекстом, а проводити в світському форматі.

Виїзні семінари з зануренням. Дво-п’ятиденні виїзні семінари в стилі «піонертабору для дорослих» з фітнес-тренуваннями, ЗОЖ-меню, помірно суворим розпорядком, лекціями та майстер-класами із різних напрямків well-being.

Топ 5 порад, щоб уникнути емоційного вигорання

Достатньо спати. Це чи не найважливіший пункт – без цього погано працює імунітет, погіршується настрій та страждає фігура. Спіть по 7-8 годин, лягайте та прокидайтеся в один і той ж час і не працюйте за комп’ютером перед сном;

  • Регулярно займайтеся фізичними вправами – навіть 15 хв гімнастики на день чи прогулянка парком дорогою додому може зробити ваш день та попередити вигорання;
  • Збалансовано харчуйтесь. Це не означає що потрібно їсти вівсянку з чіа по 3 рази на день. Просто зберігайте режим, їжте переважно рослинну їжу та не перекушуйте солодким;
  • Дбайте. про збереження балансу між роботою та особистим життям. Залишайте роботу на роботі та навчіться планувати свій день. Якщо потрібно – обговоріть із роботодавцями можливу зміну графіку, навантаження або принаймні різноманіття задач. Не мовчіть про проблеми, які вас турбують;
  • Якщо відчуваєте, що ви чи ваші близькі вигоріли – не зволікайте, зверніться до психолога чи психотерапевта. Вигорання не повинно перерости у депресію.

Автор: Олександр Чагаєв, NaukRoom

Источник: ain.ua

Читайте также

Вверх