Чому блокування 426 сайтів — чистої води креатив і самодіяльність: думка юриста

Станіслав Борис, радник практики захисту безпеки бізнесу заблокував 426 сайти з точки зору юриста. Правда, потім правоохоронці повідомили, що справу буде закрито.

«Правоохоронні органи за підтримки суду ставлять під загрозу майбутнє ІТ-індустрії в Україні та, фактично, усіх інших галузей, складовою частиною яких є інтернет-технології», — саме такий коментар пролунав від мого близького друга, ІТ-спеціаліста після публікації наступної новини.

Як слідує з повідомлення на сайті Національної комісії по державному регулюванню в сфері зв’язку та інформатизації, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 04.02.2021, справа № 752/22980/20, у кримінальному провадженні №12020100010005155 від 17.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), накладено арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів інтернету при використанні веб-ресурсів у загальній кількості 426 сайти.

Інакше кажучи, суд закрив доступ до 426 сайтів, серед яких опинився навіть такий гігант баз операційних систем для ІТ-шніків як GitHub!

На жаль, повний текст судового рішення не завантажений судом в публічний реєстр судових рішень. Хоча суд мав це зробити вже давно… Власне тому, причин вибору саме такого переліку сайтів та підстав для арешту з’ясувати наразі не вдається. Однак, навіть наявної інформації достатньо для того, щоб сказати: справа біда.

Якщо детальніше вивчити рішення, стає зрозуміло, що арешт накладено на права усіх громадян світу: усіх хто захоче зайти на сайт. Таке формулювання, що використав суддя, дає право будь-якому користувачу мережі інтернет оскаржити це судове рішення в апеляційному порядку, адже його права були обмежені. Безумовне право на оскарження мають власники сайтів з переліку заборонених. Такі рішення вже зустрічалися у нашій практиці і їх можна доволі легко скасувати.

Жодною логікою не вдається зв’язати 426 сайти, шахрайство, Голосіївське управління поліції та користувачів сайтів. Більше того, в законодавстві такої процедури заборони доступу до сайту, як обрав слідчий та суддя, взагалі не існує, це — чистої води креатив та самодіяльність.

Спробуйте уявити собі зал судового засідання, де сидить суддя в мантії, слідчий із стосом паперу. Присутні заходять на всі 426 сайти, щоб перевірити, чи дійсно вони стосуються цієї справи. За процесуальними нормами суддя зобов’язаний встановити причетність інтернет-ресурсів до злочину.

На практиці це відбувається наступним чином: слідчий приніс флешку із своїм клопотанням про накладення арешту, де вже набрані ці сайти, передав помічнику судді і той скопіював їх в судове рішення. Набирати ручками усі 426 сайти і досліджувати їх причетність, ймовірно, ніхто не став.

Така самодіяльність слідчого і байдужість судді можуть призвести до неймовірних міжнародних скандалів. Блокування інтернет-ресурсів наосліп в один прекрасний момент може нас перенести в далекі 80-ті. На тому ж GitHub лежать бібліотеки практично усіх мов програмування, баз, операційних систем, втрата доступу до яких вдарить по всіх сферах, де хоч якось використовується програмне забезпечення.

Щодо обґрунтованості судового рішення, яке вже з’явилося в інтернеті, очевидним є поверхневий підхід до розгляду клопотання слідчого. В середину типового рішення суду про арешт майна суддя вклав фактаж, текст якого для суду приніс слідчий, для правника це — очевидно.

На свій захист очільники Нацполіції пояснили, що справа вже закрита. Водночас скасовано усі арешти. З Національної комісії по державному регулюванню в сфері зв’язку та інформатизації відкликано ухвалу суду щодо арештів сайтів правоохоронцями. Правоохоронці додають, що суддя прийняла необґрунтоване рішення.

Однак саме слідчий подає судді клопотання, наводить аргументи, усе це підкріплює доказами на підтвердження вчинення злочину та переконує суддю у необхідності прийняття такого рішення. Єдиним правильним сценарієм в цій ситуація мала бути відмова судді в судовому рішенні у накладенні арешту.

З самого ранку в Juscutum – шквал дзвінків від заблокованих інтернет-ресурсів. Готуємось скасовувати це рішення.

Автор: Станіслав Борис, радник практики захисту безпеки бізнесу Juscutum

Источник: ain.ua

Читайте также

Вверх